Розуміння простору: дослідження життєво-робочої території паризького архітектора та дизайнера інтер'єру Ізабель Жуі-Лотт.

Для Ізабель Жуі-Лотт та її чоловіка і ділового партнера Матью Лотта оселя є креативним простором, в якому співіснують їхня сім'я та робота. Ця пара архітекторів за освітою має два бізнеси: L'Atelier d'Archi, архітектурно-дизайнерську фірму, якою керує Ізабель, та студію Plugin Studio, що фокусується на будівельному боці архітектури, яку заснував Матью.

Не дивно, що їхній паризький дім спроєктовано за бездоганними стандартами, де з характерною просторовою свідомістю поєднані персональні об'єкти та предмети середини минулого століття, улюблені книжки та рослини. У центрі Парижа складно придбати велике за площею житло, але дім цієї творчої пари у 9 окрузі охоплює три, а незабаром і чотири поверхи.

L'Аtelier d'Аrchi - це агентство, що спеціалізується на декорі. Ми проєктуємо та декоруємо приватний бік щоденного життя. Ми працюємо з нашими менеджерами проєктів над розумінням простору, світла, кольорів, матеріалів, меблів, обладнання та дизайну - все з урахуванням особливостей кожного клієнта, його індивідуальності, щоб створювати не лише функціональні місця, а такі, що відображатимуть кожну особистість.

Наш стиль, певно, найкраще описати як витончений та позачасовий. Як і наша особистість, місця, які ми облаштовуємо, часто належать до виміру стриманої розкоші та глибинного шарму. Все залежить від власника та від місця. Єдине, що чітко ясно: ніякого пастишу. Ми не хочемо бути модними архітекторами, тому що мода виходить з моди. Оселя має виглядати так, як її мешканець, а не архітектор. Шик, але стриманий. У наших проєктах немає нічого показного, і ми дуже поважаємо матеріали. Серед наших улюблених: зістарений паркет, широкі дошки, натуральний бетон, метал і сталь для декоративних елементів. Шпалери часто дають змогу дещо більше повеселитися, але мають бути гармонійні поєднання сірого, чорного і зеленого.

Я хотіла відвідувати кіношколу FEMIS у Парижі, щоб створювати знімальні майданчики. Але спершу я мала два роки провчитися, тож вирішила піти до архітектурної школи. Навчання мене дуже захопило, і там я познайомилася з чоловіком - врешті я лишилася на шість років і не пішла до FEMIS.

Я люблю створювати дещо похмуру й маскулінну атмосферу, але найбільше мені подобається створювати інтер'єри, які будуть тішити моїх клієнтів - щоб удома вони були щасливими. Я завжди кажу: "Покажіть мені, де ви живете, і я скажу вам, хто ви!"

Я прихильниця чорного і зеленого кольорів. Я люблю всі різновиди чорного: синьо-чорний, гарячий чорний, холодний чорний, а також зелений - як нагадування про природу тут, в урбанізованому середовищі, - і всі ці кольори ви знайдете у нашому домі.

Це м'яка та заспокійлива атмосфера, яка мене надихає. Мені не до вподоби цілком білі місця, де немає життя. Я люблю м'яку й затишну атмосферу, яка може бути залита світлом, але повинна містити гармонію кольорів. І ще мені подобаються місця, які розповідають історії, але не повторюють чиїсь, не є результатом бідної уяви. Ви можете побачити Марокко лише в Марокко, а морське узбережжя - лише на морі.

Для мене також важливо, щоб наша квартира завжди лишалася охайною. Це допомагає мені впорядковувати ідеї у себе в голові. Мої діти й чоловік дратуються, тому що я постійно прибираю.

Звісно! У нас є айпади і комп'ютери, щоб синхронізувати все дистанційно, тож ми можемо працювати будь-звідки. Ми працюємо навіть на вихідних, що не надто радує наших дітей, але ж це так легко! А з новими медіаресурсами, як-от Instagram, ми можемо легко шукати матеріали.

Мої дні починаються і завершуються з моїми дітьми: Мей 20 місяців, а Арсену дев'ять років. Я відвожу їх до садочка і школи, відтак починаю працювати над своїми проєктами. Я багато пересуваюся - зустрічаюся з постачальниками текстилю та матеріалів, а також з клієнтами та підрядниками на об'єктах.

Дивно, що ви запитали про це. Моє агентство розташоване за 100 метрів від дому, і я раніше приводила клієнтів додому, щоб показати нашу квартиру, бо це ж дивовижно - цілих три поверхи в Парижі! А тоді ми спитали себе: чому б не працювати вдома? Тож ми нещодавно купили поверх нижче, щоб облаштувати місце, де ми зможемо жити й працювати. Ми будемо працювати на першому поверсі, а їдальню - поверхом вище - використовуватимемо як кімнату для проведення зустрічей.

Звісно. Особисто я люблю елегантний та позачасовий дизайн. Я працюю за своїм зеленим столом та маю два балкони, повні зелені, куди можна втекти. А ще в мене тут абсолютно прекрасний вид на церковний дах ... і мій кіт - його звати Мілк, бо він чорно-білий - любить позувати для фото і повністю мене заспокоює.

Я люблю працювати за нашим обіднім столом, тому що він величезний і я можу розкласти на ньому всі свої зразки, креслити свої плани та добре бачити пишну зелень. Але коли мені потрібно багато світла, я йду нагору та насолоджуюся сонцем. Дуже різна атмосфера в цих двох частинах дому, та вони однаково надихають.

Я маю два предмети, з якими ніколи не розлучуся! Це зелена пляшка від Алвара Аалто з лімітованого випуску 1960-х, яку я знайшла на аукціоні у Фінляндії завдяки дуже доброму другові. І моє крісло-гриб від П'єра Полена - воно таке зручне!

Кухня є важливим місцем: тут ми зустрічаємося, п'ємо разом каву та обговорюємо роботу. Вранці я роблю собі дві кави, в обід я п'ю сік, повний вітамінів, і впродовж дня - чай. Я люблю свою відкриту кухню, вона є продовженням їдальні/кімнати для зустрічей та переходить у відкритий простір з балконом ... бути тут дуже приємно.

Завжди відокремлюйте робоче місце від дому, навіть якщо вони в одному просторі Ніколи не працюйте в піжамі. Для роботи потрібна певна дисципліна. Але також потрібно знати, що називати днем. Мої діти ніколи не забувають нагадати нам, коли настав час зупинитися.

Ми живемо в домі, який ми з чоловіком проєктували разом. Це місце, де ми можемо працювати, і наявність окремого поверху, який ми можемо відвести під наше агентство, значно полегшує ситуацію. Коли діти повертаються додому, це їхній час. Ми багато працюємо, тому, коли бачимо їх, намагаємося на 99% зосередитися на них. Як я вже сказала, покажіть мені, де ви живете, і я скажу вам, хто ви. Наша квартира виглядає так, як ми.